Соня (уривок з роману)
Кожного разу дід катав Соню на верблюді, брудному, запиленому, гарячому і високому, котрий Соні також зовсім не подобався. Але дід казав, що верблюд нещасний, тому що заробляє найбільше - а отже, мусить і працювати найбільше, а це - замкнене коло.
«Як це, коли рот-в-рот?»
Ось вона сидить і каже собі сама: девяносто днів смоктала мене зима, випивала, їла. Я зробилася зморщена, буцімто у мені розчинилися всі ці безплідні порожні дні, зморщена і біла. І тепер усе, що не вибір, не слід, не знак, не займає мене, не впливає тепер ніяк непотрібне, різне. От наприклад це ж десь...
Дело в шляпе
«В голове у него вертелся еще с десяток вопросов, таких же идиотских, как предыдущий. Задающий слишком много вопросов никогда не получит того, что достанется тихому и скромному наблюдателю. Теперь уже мы с Акопяном знаем это, а ведь раньше каждый из нас привык спрашивать, не заботясь о результате. Ответы получались размытые и уклончивые, а люди прятались...
Шкіра просить піску і світла
Усюди, де ми були -
проголошено зараз неосяжний і недосяжний вирій.
Літні тераси згортаються, ніби фронт.
Загортатися в пледи, здаватися пізно, пізно.
І якщо дихати - то тепер тільки рот у рот,
до останнього не пускати між себе чужих, випадкових, різних.
Літаки не затримуються, ніби розклад страт.
Голі плечі в натовпі безпомічні, недоречні.
Безвідмовний час, найдосконаліший апарат
врешті витисне з кого завгодно безнадійне прощання...
«Професор Рама» (уривок)
Коли Амріта попустило, він закурив і вийшов на вулицю. Останній раз він бачив це місто на світанку. Тепер він був іншою людиною. На Сан-Франциско спадали приємні рожеві сутінки. Вдалині прогримотів трамвай. – Чувак, це не круто, – почув він за спиною. – Чувак, ти обригав мені весь диван. Амріт, не обертаючись, усміхнувся. Він знав тепер,...
Не только буквы, но и «ЗВУК»
Діду, прийом. Я виросла, дістаю до педалей і легко орієнтуюсь по моху в хащах нічного саду. Їжджу на автоматі – нашим зрадила ідеалам. Мені вже не так цікаво, що же там далі, тим паче, що стільки із того “далі” тепер позаду. В шахи не граю. Все ще не вивчила поіменно всіх бородатих гуру твого історичного...
Киев-Дурдом: билет в третьем классе
…Но театр!? Это явно в наши планы не входило. Кот, не имея такого порока, как «неследование своим желаниям», пытался, вначале косвенно, а потом напрямую, склонить к откровенному саботажу этого мероприятия. Билеты стоили относительно недорого (60 грн), но скупость свойственная нашему региону стала последним доводом в пользу вылезания из-под одеяла… Мой спутник был в джинсах, а...
