Монолог височной кости
Любым доступным мне способом я буду бороться, но я не дам им сделать это со мной. Отобрав у меня все, они не отберут у меня дара речи.
Никогда. Спасибо. Приятного просмотра. Я ухожу, мне нужно работать. Очень много работы.
Очень. Спасибо. Извините, что так многословно. Спасибо. До свидания.
Пока. Приятного просмотра.
От Иберии к Трое
Авантюристы, криминал, воины, самодовольные бездельники, великие художники, женщины, похожие на принцесс: острые черты, точеные скулы и ключицы, ироничные глаза умиляют,
томные — смешат.
Я вхожу в поезда, машины, выхожу на улицы и проспекты и вижу тысячи удачных и неудачных копий … Они прекрасны как живопись и кино, совмещая оба искусства, утилизируя божественную ферментацию эфира и плоти в...
З міста відходить літо
Облога тим часом просувається далі,
тобто – насувається ближче. Небо чорнішає. Тишком відходять ягоди, персики, сухоцвіти, молода кукурудза, молода картопля, холодна кава залишають місто без жодного слова, і не маючи так чинити жодного права.
Life, life
I tailored every Age to fit me. We marched to the South, raised the dust above the steppe; the tall weeds fumed, and gloomy as a monk, touching the horse-shoes with it’s moustache, proclaiming doom to me, — grasshopper danced.
I strapped my fate to the saddle of my horse instead…
В спеку
...тітушек, які заробляють нападами, забудовників, які мріють встромити скрізь паркани, комунальників, які зрізають дерева, продавчинь, які намахують та підкладають гниль, водіїв, які не зупиняються перед пішохідами, лікарів, яким пофіг. Чоловіків, які вчиняють напади на жінок, бо ті не слухають їхню маячню. Генералів, які вдягають підбори на жінок, щоб ті були окрасою параду. Освітян, які ставлять...
Позич свій захист у метеликів
У цьому коконі самотності й свободи можна уявити себе не на безлюдних київських вулицях, а, наприклад, десь в пустелях Небраски чи Арізони. Можна не мати зв’язку з нашою реальністю, яка раптом дала такий лякаючий збій. Можна не мати нічого спільного з реальністю дня, з натовпом людей, яких як ніколи хочеться оминути або й зовсім не...
Freedom
Sleeping without dreams, with the light turned on or on the pills, -- it takes courage to stop it. Courage to finally let the nightmare happen.
Turn off the night light. Open the window.
Take the garlic off the nightstand. And leave...
No more curtains
The plants are instinctively smarter than us as their joy of new day is natural, organic.
To live to see the dawn is a prerogative of those who are capable of photosynthesis.
My personal recipe for survival is as simple as this law of nature: I never use curtains in the houses, where I stay for...
Ruhe wagon
A quiet cart and a broken commitment.
Promise fulfilled and it halts with a sign.
Man in the cap so adored by the infants
cries at the one who is first in the line:
“Stop filming this!” ...but the colors are high. What is not broken is grinded from distance. On the grey blade of the windmill of time......
Step back, you are in Germany
With a smile on their faces, looking like a smile of shyness, a shadow from what they were just weeks ago before the quarantine.
In the market, in a queue, on the street.
Jumping back the exact distance that should preserve them from breaking the 1,5 meter suggested distance between the two breathing creatures, a shelter from...
The fear of the fearless has a name
As a kid I read a lot of Jack London and particularly remember his piece on Molokai, — the colony of leprosy Hawaiians and some foreigners, trapped in the Pacific. Jack wrote a great piece on that: “the Lepers of Molokai.”
No one knew how to treat them at the time, the issue was to contain...
Прикрой рот
Сосчитаем до двенадцати и замрем.
Один лишь раз на планете не заговорим ни на одном языке. Замрем-ка на секунду не шевеля руками.
Как бы запахла эта минута! Без спешки, без локомотивов... Мы объединимся в мгновенной общей тревоге.
Рыбаки в холодном море не будут ранить китов и солевар взглянет на свои изъеденные руки. Те, кто готовят изумрудные войны, войны...
