Каторый час? Час сплачувать борги
Ножі освячено.
Запалено хрести...
А хтось вночі
запалить
податкову.
- Каторий час????”
- Час сплачувать борги.
Причастя.
Перебіжчиків відлови.
Розбиті шибки.
Вулканічне скло.
Зубами в брамі відгризаючи шеврона,
Молитись вчиться вже якесь жандармське чмо.
Невідворотність випущена з лона.
Ножі освячено.
Присвячено вірші.
Два по 50 років самотності
А бігати з бодуна він любив, бо навчився відчувати, як кров ганяє головою вчорашній градус, від чого отримував на рівному місці бігової доріжки бонусний ранковий прихід, рівний, як сама доріжка. Відчував, як мозок приймає свій ранковий душ, душна черепна коробка перетворюється на його душову кабіну, і як весь прийнятий, але недозасвоєний алкоголь дозасвоюється вже у...
Соня (уривок з роману)
Кожного разу дід катав Соню на верблюді, брудному, запиленому, гарячому і високому, котрий Соні також зовсім не подобався. Але дід казав, що верблюд нещасний, тому що заробляє найбільше - а отже, мусить і працювати найбільше, а це - замкнене коло.
Непрості (The UnSimple)
Колись Франц казав Себастянові, що на світі є речі набагато важливіші від того, що називається долею. Франц мав на увазі передовсім місце. Є місце — є історія (якщо ж снується історія, значить, мусить бути відповідне місце). Знайти місце — запо¬чаткувати історію. Придумати місце — знайти сюжет. А сюжети, зрештою, теж важливіші, ніж долі. Є місця,...
Дим і голос
І хто б тебе не заманив у сильце, хто б тебе не прийняв під своє крило, тінь моя нагадає тобі про це, падаючи грудьми на віконне скло.
Шиба холодна, як розпач. Пальці торкаються хмар - клавіш на відстані витягнутої руки. Голос твій білий тягнеться у димар, ніби дим, який рухається навпаки.
Нічого проти арабів
- Що ти везеш там? - вкотре запитує Менахем. Валіза його нервує, замотана плівкою, здоровенна, голуба валіза з зображенням напівголої Мадонни. Мене верне від Мадонни.
- Снаряга, - кажу я. - Дошка, вітрило.
- Вітрило? - перепитує він так, ніби вірить. ...
cад history та ін.
бо пам'ять – це найбезнадійніший слідчий
їй завжди бракує деталей і свідчень
і все що й у вічність з собою я взяв би
вона інспектує –
правда?
неправда?
вона сумнівається – сталось? не сталось?
а може приснилось як доказів мало?
«Як це, коли рот-в-рот?»
Ось вона сидить і каже собі сама: девяносто днів смоктала мене зима, випивала, їла. Я зробилася зморщена, буцімто у мені розчинилися всі ці безплідні порожні дні, зморщена і біла. І тепер усе, що не вибір, не слід, не знак, не займає мене, не впливає тепер ніяк непотрібне, різне. От наприклад це ж десь...
Контрамур
Верно подданная сомнениям женщина, с которой кто-то другой пошёл бы только в разведку и больше никуда, она хорошо выглядела на фото, на мониторах, и даже неплохо -- в зеркалах, а в масштабе реальности – как-то мелко. Закостенелые её движения были на неё велики, а их ассортимент был слишком мал даже для общения, потому природный отбор...
Побілений настрій
Накупана в чернечих марах бруку
сніжиться вулиця німа, без звуку.
Розпатлана погоди зимна дивина
забілює погнилля флюресентного багна.
Ялиці відспівали оду в Прикарпатті.
Китай в Галичині святує сука паті...
Два легені здають санчата на метал --
тривай, тривай пластмасово-різдвяний карнавал!
Парфьон: беззаконня фізики
Когда Маша потребовала второго дыхания, мы вышли на балкон. Дом напротив, посаженный близко с нашим, как два передних зуба улыбающейся Пугачевой, был оживлен, несмотря на позднее для конца сентября время. В его оконах и на балконах собралось неестественно много людей, курили не все, но все почему-то смотрели на нас. Маша объясняла, что здоровые глаза всегда...
Парфьон на лицо
Заходив Парфьон, зібраний, як кубик Рубіка і покроплений чимось, несумісним з повітрям,- одеколоном, який не дає запаху, але зв'язує кисень, роблячи атмосферу задушливою.
- Ти винайшов атмосферний егоколон?
- Подавление запахов окружающих -- это не эгоизм. Эгоизм -- это неуникальная способность оккупировать собой всё своё внутренне пространство, а не внешнее. Когда-то считалось,...
